ШМО вчителів початкових класів. 09.01.2018р.

Діти з особливими освітніми потребами в концепції                                     Нової української школи

Сучасна школа базується на демократичних цінностях та повазі до основних прав людини і створює умови для максимально значущої участі в освітньому процесі для дітей з особливими освітніми потребами.

 Особливості організації освітнього середовища: середовище, що належить дітя, середовище відповідає потребам усіх дітей.

Проте, інколи ретельно сплановане освітнє середовище не відповідає усім потребами дітей означеної категорії. Відповідно, виникає потреба у здійснені певних адаптацій – розширення проходу між меблями для вільного пересування дитини в інвалідному візку; забезпечення матеріалів, надрукованих шрифтом Брайля для незрячої дитини; зображення основних знаків жестової мови та уведення їх в навчальну програму для нечуючих дітей та інші, знати про додаткові потреби.

Хоча діти з особливими освітніми потребами користуються тими ж меблями і навчальними матеріалами, що й інші діти, інколи вони можуть потребувати більш спеціалізованого обладнання.

Тому для вчителя важливо знати про додаткові потреби таких дітей, щоб здійснити необхідні зміни у навчальному середовищі ще до того, як дитина прийде у клас. Корисним ресурсом у цьому є батьки дитини з особливими потребами та інші фахівці. Плануючи можливі зміни, вчитель має спиратися на сильні сторони і потреби таких дітей.

Наприклад, дитина з проблемами зору потребує середовища, яке є фізично передбачуваним і безпечним: речі постійно знаходяться на своїх місцях, двері не залишаються відкритими. Така постійність в організації середовища є також важливою і для дитини з емоційними розладами. Н/д, доцільним видається у такому випадку організувати місце для проведення ранкових зустрічей якнайближче до місця, де любить «гніздитися» така дитина.

Для гіперактивних дітей відкриті, довгі коридори чи інші місця є певним запрошенням до бігу, тому, важливо уникати цього.

Особливості організації освітнього середовища: середовище, що належить дітям.      Практичне завдання 3

Запитання для самооцінки педагогів щодо організації освітнього середовища, розробленого Міжнародною асоціацією «Крок за кроком» (www.issa.nl)

Принцип: Навчальне середовище: педагоги сприяють створенню взаємної поваги в класі; організовують навчальне середовище таким чином, щоб діти не боялися ризикувати у процесі навчання, практикували демократичні цінності та працювали, як у співробітництві з іншими дітьми, так і самостійно.

1. Педагоги розуміють вплив фізичного середовища на розвиток дітей.

       Показник якості Запитання : Чи часто я:

• Організовую навчальні центри, які дають змогу дітям вільно переміщуватися у класі, спонукають їх робити вибір та активно вчитися?

• Забезпечую дітям індивідуальні місця для зберігання їхніх особистих речей?

• Використовую навчальні матеріали, які відповідають рівню розвитку дітей, у тому числі матеріали, розроблені вчителем?

• Заохочую ігри, експерименти, дослідження з використанням багатоцільових матеріалів, які передбачають можливість творчих рішень?

• Розміщую роботи дітей у класі на рівні їхніх очей, щоб їх могли бачити усі?

• Використовую навчальні матеріали, що спонукають дітей самостійно шукати інформацію (словники, енциклопедії тощо)?

• Поповнюю педагогічні ресурси, використовуючи ресурси місцевої громади (бібліотеку, громадські організації тощо)?

• Заохочую дітей робити оголошення, ініціювати заходи, брати на себе обов’язки у класі?    Що ще я роблю?______________________________

2. Педагоги спонукають дітей розвивати демократичні цінності,

забезпечують можливості застосовувати їх на практиці, а також самі

моделюють це

• Є прикладом толерантного ставлення та позитивних способів спілкування, зокрема при вирішенні проблем і конфліктів?

• Залучаю дітей до розроблення чітких і зрозумілих вимог щодо поведінки та участі у заняттях за допомогою визначення правил класу?

• Виявляю повагу до думок і суджень кожної дитини?

• Заохочую і є прикладом позитивної взаємодії?

• Визнаю за дітьми право вибору та створюю можливості для його реалізації?

• Чітко формулюю очікування, ідеї, цілі?

• Використовую ситуації у навчальному закладі чи у громаді для того, щоб допомогти дітям виявляти

випадки дискримінації, упередження та стереотипів; обговорюю з дітьми етичні аспекти нерівності?

• Створюю можливості для прийняття спільних рішень і створення спільних правил (наприклад, дебати, переговори тощо)?

• Створюю можливості (наприклад, під час ранкової зустрічі) для того, щоб діти на практиці могли реалізувати прийняття компромісних рішень і досягнення згоди?  Що ще я роблю? ______________________________

3. Педагоги сприяють кооперативному навчанню, демонструючи

Власним прикладом поведінку під час спільної  роботи

• При об’єднанні дітей у групи, оцінці навчальних досягнень, старань і успіхів, керуюся засадами справедливості і неупередженості?

• Розставляю меблі таким чином, щоб діти могли працювати індивідуально, у малих і великих групах?

• Створюю ситуації, в яких діти співпрацюють один із одним, виконують роботу по черзі, допомагають один одному для досягнення позитивних результатів?

• Чітко формулюю очікування щодо участі та поведінки дітей під час спільної роботи?  Що ще я роблю? ______________________________

Література: . Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: порадник для вчителя»  Авторський колектив, 2017р.