Рухова корекція дітей з порушеннями мовлення. Фізхвилинка у корекційній роботі
Дайте дитині трохи порухатись, і вона знову вам подарує 10 хвилин уваги. 10 хвилин уваги, якщо ви зуміли їх використати,
дадуть більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять. К. Ушинський
Розвиток дітей з
порушенням мовлення є одним із найгостріших питань сьогодення, що вимагає
термінового розв’язання спеціалістами. Одним з важливих напрямів корекції мовлення
і загальної моторики у дітей є використання мовленнєвої фізкультхвилинки як
одного із різновидів здоров’язбережувальних технологій. ЗНАЧЕННЯ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК
РУХІВ І МОВЛЕННЯ
Практика роботи доводить, що порушення мовлення у дітей часто супроводжуються недоліками координації, розрізнення та ритмічності рухів, спостерігаються явища моторного виснаження: уповільнення темпу, неточність рухів, їх змазаність, або навпаки, характерні явища рухової гіперактивності, занепокоєння, швидкий темп рухів. Величезне значення рухової діяльності у розвитку мовлення дитини відомо давно. Дослідження М. М. Кольцовой, Г. А. Волкова, В. М. Бехтерева свідчить, що «…чим краще в дитини розвинена моторика, тим краще в неї буде розвинене і мовлення». Було доведено, що чим більше рухових реакцій виробляється на слово, тим успішніше розвивається узагальнювальна функція слова. Цілком очевидно, що відхилення в розвитку мовлення не можуть не вплинути на формування всього психічного життя дитини. Л. С. Виготський, О. Р. Лурія, О. В. Запорожець експериментальними дослідженнями показали, що всі психічні процеси дитини, зокрема цілеспрямовані рухи, розвиваються безпосередньо з участю мовлення. Завдяки анатомічній близькості розташування кіркових рухових та мовленнєвих зон дослідники дитячого мовлення відзначають, що подолання мовленнєвих порушень необхідно поєднувати з розвитком моторики: загальної, дрібної та артикуляційної, координації мовлення з рухами. Найкраще спеціальні вправи на розвиток загальної та дрібної моторики включати в заняття як фізкультхвилинки. Фізкультхвилинка — це один з обов’язкових, продуманих елементів у занятті з дітьми. Вона необхідна і важлива, адже це «хвилинка» активного і здорового відпочинку.
За даними фізіології, людина стомлюється значно швидше під час розумової праці, ніж працюючи фізично. Розумова діяльність дитини, яка навчається, до певної міри пов’язана з творчим процесом, що викликає значне напруження центральної нервової системи. Тривале напруження спричиняє стомлення дитячого організму і може призвести до складних розладів в організмі дитини. Щоб запобігти проблемам, необхідно проводити фізкультпаузи, або фізкультхвилинки. Фізкультхвилинка позитивно впливає на діяльність мозку, активізуючи серцево-судинну і дихальну системи, поліпшуючи кровопостачання внутрішніх органів і працездатність нервової системи. Вони допомагають переключити діяльність дітей, позбавляти втоми. Це не тільки «хвилинка» активного і здорового відпочинку, але й мовленнєва хвилинка. Проведення мовленнєвих фізкультхвилинок, під час яких різноманітні рухи поєднуються зі словом, особливо важливо для дітей з різними мовленнєвими порушеннями. Чим вище рухова активність дитини, тим краще розвинене її мовлення. Формування рухів відбувається за участю мовлення. Точне, динамічне виконання вправ для ніг, тулуба, рук, голови готує вдосконалення рухів артикулярних органів: губ, язика, нижньої щелепи і т. ін. Промовляння віршованих текстів з рухами робить мовлення більш чітким, ритмічним, емоційним, а також розвиває у таких дітей слухове сприйняття, увагу і пам’ять. Діти одночасно промовляють і виконують рухи, що сприяє таким чином з’єднання роботи слухового, мовленнєворухового аналізаторів з роботою загальної моторики. Супроводжуючи вправи промовою можна вирішити цілий комплекс корекційних завдань.
ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ФІЗКУЛЬТХВИЛИНОК
Умовно всі фізкультхвилинки можна розділити на вправи без мовленнєвого і з мовленнєвим супроводом: віршовані тексти; рухливі ігри; чистомовки; пальчикові ігри; вправи, що наслідують рух і стан різних тварин; вправи на імітацію трудових дій; вправи з елементами логоритміки.
Основні вимоги до вибору вправ для фізкультхвилинок.
1. Вправи мають бути простими за структурою, цікавими, зручними для виконання на обмеженій площі.
2. Мати ігровий характер, емоційними й досить інтенсивними.
3. Рухи і тексти мають бути доступними дітям (з урахуванням їх віку).
4. Пов’язаними зі змістом занять (робота над певною лексичною темою).
5. Включати рухи, що залучають великі групи м’язів і дрібну моторику.
6. Проводити на 12-й хвилині заняття. Практика свідчить, що проведення мовленнєвих фізкультхвилинок попереджає перевтому дітей; є засобом емоційної розрядки; позбавляє статичного навантаження; розкріпачує моторику і мовлення дітей; розвиває слухове сприйняття, увагу, пам’ять, мислення; виробляє координацію; удосконалює загальну моторику. За систематичного використання мовленнєвих фізкультхвилинок на заняттях у дітей коригуються вади мовлення, активізується наявний словниковий запас.
Практика роботи доводить, що порушення мовлення у дітей часто супроводжуються недоліками координації, розрізнення та ритмічності рухів, спостерігаються явища моторного виснаження: уповільнення темпу, неточність рухів, їх змазаність, або навпаки, характерні явища рухової гіперактивності, занепокоєння, швидкий темп рухів. Величезне значення рухової діяльності у розвитку мовлення дитини відомо давно. Дослідження М. М. Кольцовой, Г. А. Волкова, В. М. Бехтерева свідчить, що «…чим краще в дитини розвинена моторика, тим краще в неї буде розвинене і мовлення». Було доведено, що чим більше рухових реакцій виробляється на слово, тим успішніше розвивається узагальнювальна функція слова. Цілком очевидно, що відхилення в розвитку мовлення не можуть не вплинути на формування всього психічного життя дитини. Л. С. Виготський, О. Р. Лурія, О. В. Запорожець експериментальними дослідженнями показали, що всі психічні процеси дитини, зокрема цілеспрямовані рухи, розвиваються безпосередньо з участю мовлення. Завдяки анатомічній близькості розташування кіркових рухових та мовленнєвих зон дослідники дитячого мовлення відзначають, що подолання мовленнєвих порушень необхідно поєднувати з розвитком моторики: загальної, дрібної та артикуляційної, координації мовлення з рухами. Найкраще спеціальні вправи на розвиток загальної та дрібної моторики включати в заняття як фізкультхвилинки. Фізкультхвилинка — це один з обов’язкових, продуманих елементів у занятті з дітьми. Вона необхідна і важлива, адже це «хвилинка» активного і здорового відпочинку.
За даними фізіології, людина стомлюється значно швидше під час розумової праці, ніж працюючи фізично. Розумова діяльність дитини, яка навчається, до певної міри пов’язана з творчим процесом, що викликає значне напруження центральної нервової системи. Тривале напруження спричиняє стомлення дитячого організму і може призвести до складних розладів в організмі дитини. Щоб запобігти проблемам, необхідно проводити фізкультпаузи, або фізкультхвилинки. Фізкультхвилинка позитивно впливає на діяльність мозку, активізуючи серцево-судинну і дихальну системи, поліпшуючи кровопостачання внутрішніх органів і працездатність нервової системи. Вони допомагають переключити діяльність дітей, позбавляти втоми. Це не тільки «хвилинка» активного і здорового відпочинку, але й мовленнєва хвилинка. Проведення мовленнєвих фізкультхвилинок, під час яких різноманітні рухи поєднуються зі словом, особливо важливо для дітей з різними мовленнєвими порушеннями. Чим вище рухова активність дитини, тим краще розвинене її мовлення. Формування рухів відбувається за участю мовлення. Точне, динамічне виконання вправ для ніг, тулуба, рук, голови готує вдосконалення рухів артикулярних органів: губ, язика, нижньої щелепи і т. ін. Промовляння віршованих текстів з рухами робить мовлення більш чітким, ритмічним, емоційним, а також розвиває у таких дітей слухове сприйняття, увагу і пам’ять. Діти одночасно промовляють і виконують рухи, що сприяє таким чином з’єднання роботи слухового, мовленнєворухового аналізаторів з роботою загальної моторики. Супроводжуючи вправи промовою можна вирішити цілий комплекс корекційних завдань.
ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ФІЗКУЛЬТХВИЛИНОК
Умовно всі фізкультхвилинки можна розділити на вправи без мовленнєвого і з мовленнєвим супроводом: віршовані тексти; рухливі ігри; чистомовки; пальчикові ігри; вправи, що наслідують рух і стан різних тварин; вправи на імітацію трудових дій; вправи з елементами логоритміки.
Основні вимоги до вибору вправ для фізкультхвилинок.
1. Вправи мають бути простими за структурою, цікавими, зручними для виконання на обмеженій площі.
2. Мати ігровий характер, емоційними й досить інтенсивними.
3. Рухи і тексти мають бути доступними дітям (з урахуванням їх віку).
4. Пов’язаними зі змістом занять (робота над певною лексичною темою).
5. Включати рухи, що залучають великі групи м’язів і дрібну моторику.
6. Проводити на 12-й хвилині заняття. Практика свідчить, що проведення мовленнєвих фізкультхвилинок попереджає перевтому дітей; є засобом емоційної розрядки; позбавляє статичного навантаження; розкріпачує моторику і мовлення дітей; розвиває слухове сприйняття, увагу, пам’ять, мислення; виробляє координацію; удосконалює загальну моторику. За систематичного використання мовленнєвих фізкультхвилинок на заняттях у дітей коригуються вади мовлення, активізується наявний словниковий запас.
Література:
Журнал «ЛОГОПЕД»
№ 6 (66) червень 2016 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар