Діти, у цьому році Ви завершуєте навчання у школі і йдете у доросле життя.
Я бажаю Вам здійснення всіх Ваших мрій і сподівань.
У кожного із Вас різні
інтелектуальні і фізичні особливості, які Ви отримали у спадок від батьків - на
генному рівні, чи у процесі навчання і
виховання. Але, яким би не був старт у кожного, поставленої мети
стовідсотково досягнуть лише наполегливі
і працьовиті, тому що, не можна перекладати відповідальність за своє життя на
батьків, чи вчителів. « Кожен сам коваль
свого щастя » - говорять у народі.
У чому сенс життя людини? Таке
запитання ми нерідко ставимо перед собою на різних етапах свого життя. І
шукаємо відповіді: щоб здобути освіту, мати свою оселю, одружитися, здобути
бажану професію та ін.. Це так. Але це не відповідь на основне запитання.
Сенс життя людини – у продовженні роду людського, народженні дітей,
забезпеченні умов для їх фізичного, психологічного і соціального розвитку. І
вирішальну роль у цьому відіграє сім’я.
Сім’ю
потрібно будувати на взаємній повазі і любові. І діти повинні зростати у
щасливій родині. Дитина повинна відчувати підтримку і розумний контроль з боку
батьків, щоб мати чіткі життєві орієнтири і не потрапити під чужий вплив.
Діти наслідують своїх батьків. Вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манери
спілкування, засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, що
сповідує їхня сім’я. Тобто, діти, зазвичай чинять так, як чинять дорослі, а не
як Вони переконують їх це робити. Тому батькам потрібно бути послідовними в
думках, переконаннях та діях.
Ви – майбутні батьки. І Ваше головне завдання у житті – народити і виховати
здорову дитину. А цього можна досягти, якщо вести здоровий спосіб життя,
розвивати свої фізичні, розумові і творчі здібності, щоб у подальшому житті всі
свої надбання передати майбутнім
поколінням.
Сьогодні ми з’ясуємо, яку роль у житті людини відіграє мовлення.
«Добре тому жити, хто вміє говорити», -
говорить народна мудрість. І це дійсно так. Сучасна людина, ким би вона не
була, повинна вміти красиво і виразно говорити.
Мовлення – це один із найпотужніших факторів і стимулів розвитку дитини. Це
обумовлено тією виключною роллю, яку воно відіграє в житті людини. Мовлення
людини – це її візитна картка. Порушення
вимови, в тій чи іншій мірі, може
відобразитися на діяльності й поведінці дитини. Діти соромляться недоліків
мовлення, намагаються менше говорити – тож стають замкнутими, не товаришують з
іншими дітьми. А мовлення – це один із головних засобів пізнання світу, тому
його вади заважають розвитку особистості.
Цікаве про етапи розвитку мовлення
Розвиток мовлення дитини починається з 3-х місяців – це так званий період гуління, коли мовний апарат активно
готується до вимови звуків. Одночасно відбувається процес розвитку розуміння
мови. Спочатку дитина розрізнює інтонацію.
1. У 9 -10 місяців дитина вимовляє
окремі слова, що складаються з однакових парних складів ( мама, баба та ін. ).
2. В 1 рік дитячий словник нараховує 10-12
слів.
3. У 2 роки в активному словнику дитини -
250-300 слів. Починається процес
фразового мовлення. Спочатку це прості фрази з двох, чи трьох слів, але
до трьох років вони ускладнюються.
4. У 3 роки активний словник дитини складається з
800-1000 слів. А наприкінці третього року життя налічує 1000
-1500 слів.
5. У 5 років словник дитини складає 2500
- 3000слів.
6. При нормальному розвитку у 6 років у дитини
має бути вірна вимова всіх звуків, достатній по об’єму активний словник і вона
практично оволодіває граматичною будовою мови.
Що призводить до мовних порушень?
Різні внутрішньоутробні патології
призводять до порушення розвитку плоду. Найбільш тяжкі дефекти мови виникають у
випадку порушення розвитку плоду у період від чотирьох тижнів до чотирьох
місяців. Це:
1. Токсикоз під час вагітності;
вірусні і ендокринні захворювання матері.
2. Пологова травма і асфіксія (недостатнє постачання кисню до головного
мозку) під час пологів, які призводять до внутрішньочерепних крововиливів.
3. Захворювання у перші роки життя
дитини: грип, інфекційно-вірусні, менінгоенцефаліт
і ранні шлунково-кишкові розлади;
4. Травми черепа, що супроводжуються
струсами мозку.
5. Генетичні фактори.
6.
Педагогічна запущеність, алкоголізм чи наркоманія у батьків. (Якщо
дівчина має шкідливі звички, то здорової дитини вона не народить. Кожен
випитий келих вина уповільнює розвиток
дитини, руйнує її здоров’я).
Останнім часом збільшилось кількість дітей з дефектами
мови. І їх кількість постійно зростає.
Хто винний?
На це питання важко дати повну
відповідь. Це, звичайно, і соціальні, і екологічні проблеми. Але, у першу чергу за фізичний і розумовий
розвиток дитини відповідають батьки.
Мати – головна людина в житті маляти. І саме від неї залежить його подальша
доля. Батькам обов’язково слід звертати увагу на найменші відхилення у розвитку
дитини і за найменшої підозри звертатися до спеціалістів: педагогів,
психологів, лікарів.
За статистикою, приблизно 70% дітей мають порушення мовлення,
відповідно до вікових особливостей. У процесі розвитку діти, як правило, наслідуючи
дорослих, виправляють дефекти вимови.
Але близько 30% дітей не можуть
самостійно позбутися мовленнєвих дефектів, а вони часто переходять у порушення
читання і письма. Діти пропускають, чи переставляють склади, не дочитують, або
не дописують закінчення, плутають букви. Це - не звичайні орфографічні помилки,
які допускають інші учні у класі, а специфічні. До них додаються помилки
орфографічні і, як результат, низький рівень знань з читання і письма, а потім знань
із інших предметів.
Для попередження цих порушень –
необхідно розвивати у дитини загальну і дрібну моторику пальців рук.
Дослідження і спостереження свідчать, що
ступінь розвитку рухів пальців збігається зі ступенем мовлення у дітей. Ігри за
участю рук і пальців сприяють гармонійному розвитку тіла і розуму, підтримують
у належному стані мозкові системи.
Східні медики встановили, що масаж великого пальця підвищує функціональну
активність головного мозку, масаж вказівного пальця позитивно впливає на стан
шлунку, середнього на кишечник, безіменного на печінку і нирки, мізинця на
серце.
У Китаї поширені вправи долонь з
кам'яними і
металевими кульками. Вони поліпшують пам'ять, розумові здібності дитини,
усувають її емоційне напруження, поліпшують діяльність серцево-судинної і
травної систем, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують
життєвий тонус. Прості рухи рук допомагають прибрати напруження не лише із
самих рук, але й з губ, знімають розумову втому. Вони здатні поліпшити вимову
багатьох звуків, а отже розвивати мову дитини.
Завдяки пальчиковим іграм дитина отримує різні сенсорні уявлення. У неї
розвивається увага, здатність зосереджуватися.
Крім того, дитині треба бігати,
стрибати, виконувати фізичні вправи, тобто тренувати загальну моторику –
здатність контролювати великі групи м’язів. Рівень
розвитку рухів дитини визначає рівень її фізичного і психічного розвитку.
Якщо
дитина добре рухається, то вона краще розвивається.
Чому розвитку загальної і дрібної моторики ми сьогодні приділяємо особливу
увагу?
Виявляється, що у більшості сучасних дітей відзначається загальне моторне
відставання, особливо у міських дітей. Якщо раніше дітлахи зав’язували шнурки,
то тепер на взутті є липучки, замість ґудзиків на одязі – блискавки. Раніше
непосиди надавали перевагу рухливим іграм на вулиці, сьогодні ж просиджують за
комп’ютерами. Якщо ще
20 років тому батькам, а разом з ними і дітям, доводилося перебирати крупи,
прати білизну, в’язати, вишивати, то сьогодні це
успішно роблять машини.
Погано рухаються пальчики – зазвичай
проблеми із мовленням. «Розум дитини
– на кінчиках її пальців», - стверджував В.Сухомлинський. Тому обов’язково
розвивати загальну і дрібну моторику рук дитини – від цього залежить правильний
розвиток її мовлення.
Звісно, треба й якомога більше спілкуватися з дитиною: розмовляти,
запитувати, читати і переказувати казки, вчити вірші, пісні, обов’язково
використовувати усну народну творчість.
Найголовніше ж – потрібно хвалити
дитину за найменший успіх, виховувати у неї впевненість у собі.
Немає коментарів:
Дописати коментар