КАЗКОТЕРАПІЯ У ЖИТТІ ДОРОСЛИХ І ДІТЕЙ

    






 Казка — це «ключик», за допомогою якого відкривається джерело народного мовлення, «свіжий вітер, що розпалює вогник дитячої думки й мовлення».                                                          
                                                                                        В. Сухомлинський.     

   За даними наших соціологічних досліджень, не всі батьки достатньо усвідомлюють роль казки у житті дитини. 
 "Чи читають Вам батьки перед сном казку?" - запитали ми  у дітей. І третя частина з них відповіла: "Ні.", або "Не завжди." Це спонукало нас провести роз’яснювальну роботу серед батьків про роль казки у їхньому житті та житті їхньої дитини. Адже саме казка зближує батьків і дітей, налагоджує той невидимий звязок, що існує між найріднішими у світі людьми: батьками і їхніми дітьми, розпалює вогник дитячої цікавості до оточуючого світу.
 Кожна дитина є унікальною й неповторною, але всі діти люблять казки. Саме за допомогою казки ми розвиваємо у дітей мовлення, увагу, пам’ять і мислення.   
 Казки супроводжують людину протягом усього її життя. Вона чує їх від народження, лише зміст казок, із віком змінюється. Часто й самі дорослі не відмовляються від казки, адже вона допомагає їм усвідомити своє місце у житті.              У казці можна знайти повний перелік людських проблем і  способи їх розв’язання. Слухаючи казки у дитинстві, людина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій, який за необхідності може бути активізований. Казка позитивно впливає на психічний стан людини, тому цілющі її властивості покладено в основу цілого напрямку сучасної психотерапії - казкотерапії.            

 Саме казка м’яко, але дієво допоможе  зрозуміти чимало речей, які нам здаються  простими та логічними, а дитині, що не має життєвого досвіду, — досить складними. Казка розповідає нам історію, яка дає дитині певні моделі поведінки, варіанти розв’язання різних питань. Для дитини вона — абетка моральності. У казці все зрозуміло дитині, усе зображено великими мазками — виділяється головне, герої — носії якоїсь однієї риси — розуму, мужності, чесності, боягузтва або хитрості. Це розмаїття образів близьке дитячому сприйняттю. Казки розвивають фантазію, упевненість у своїх силах, формують характер маленької людини. Найелементарніші та водночас найважливіші уявлення — про розум і безглуздість, про хитрість і прямодушність, про добро і зло, про героїзм і боягузтво, про доброту й жадібність — лягають у свідомість і визначають норми поведінки дитини. Висока художня досконалість і наявність сприйняття дитиною  зробили казку важливим засобом виховання та навчання.  
  Мова казки — емоційна й водночас лагідна, саме вона найбільше зближує дорослих та дітей. За допомогою казки малюк учиться долати свої страхи та невпевненість, учиться дружити. 
   Казкотерапія дає можливість  розвивати комунікативну сферу дитини, розвиває вміння висловлювати свої думки, уяву, уміння робити висновки, вчить розрізнювати  «добре» і «погано», дає можливість відчути емоції. 
  Отже, за допомогою казкотерапії відбувається мовленнєвий, емоційний і  психічний розвиток дітей.